Ромоданівська громада

Полтавська область, Миргородський район

Хвороби домашніх тварин

Дата: 17.07.2023 09:11
Кількість переглядів: 163

Домашні тварини стали частиною життя багатьох людей. Вони допомагають побороти самотність, покращити настрій. Існує навіть окремий вид терапії, так звана пет-терапія. Це індивідуальна чи групова активність, до якої залучають тварин, для покращення самопочуття пацієнтів.

Проте внаслідок необачного ставлення до стану здоров’я ваших улюбленців і зневажливого ставлення до правил гігієни ви можете заразитися різними хворобами.

Зоонози – інфекції, спільні для тварин і людини, збудники яких паразитують в організмі певних видів тварин. Джерелом інфекції (інвазії) для людини є хворі тварини – носії збудників. Якщо не доглядати за своїм улюбленцем, в нього можуть виникати різні бактеріальні та паразитарні хвороби і вони можуть передаватися людині. Гігієна домашніх тварин повинна складатися з догляду за шкірою, шерстю, вухами, очима, підстригання кігтів, обробки від глистів, ендо- і ектопаразитів.

Лептоспіроз – найбільш розповсюджений зооноз у світі. Ним хворіють не тільки люди, а й тварини, дикі гризуни і м’ясоїдні.

Перші ознаки захворювання у людей проявляються через 7-14 днів після зараження. Початок хвороби гострий, навіть раптовий. З’являється сильний озноб, температура швидко піднімається до 39-40 С.

Джерелом зараження людини можуть бути перехворілі тварини – лептоспіроносії, факторами передачі інфекції – пасовища, водопої, корми, мишовидні гризуни. Бактерія, що спричиняє лептоспіроз у людей, потрапляє у воду із сечею інфікованих тварин, найчастіше – гризунів. Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах, при контакті із інфікованими тваринами. У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи чи рани на шкірі і слизові оболонки (очі, ніс, рот). Вживання зараженої їжі також може спричинити захворювання. Лептоспіроз у тварин зазвичай перебігає без клінічних ознак та в легкій формі, тому хворі тварини не гинуть, але залишаються носіями інфекції. Профілактика лептоспірозу включає боротьбу із гризунами на тваринницьких фермах, вакцинацію сприйнятливих тварин, роботу у захисному одязі.

Профілактика лептоспірозу в домашніх тварин полягає у своєчасному застосуванні вакцин. Такі вакцини краще використовувати з двомісячного віку та впродовж життя тварини згідно настанови по застосуванню.

Токсоплазмоз – досить поширена зоонозна паразитарна інфекція. Джерелом інфекції при токсоплазмозі є різні види ссавців (велика рогата худоба, вівці, кози, свині, собаки) та птахів (кури, качки, індики), які є проміжними хазяїнами. Особливої уваги заслуговують кішки, які є основним джерелом інфекції при токсоплазмозі. З випорожненнями кішок ооцисти потрапляють у навколишнє середовище, потім в організм людини.

Зараження токсоплазмозом можливе у разі вживання зараженого сирого чи погано термічно обробленого м’яса, некип’яченої води, рідше — овочів, ягід, яєць, парного молока, забруднених ооцистами, через ушкоджену шкіру, брудні руки після контакту з кішками, під час переливання чи контакту з інфікованою кров’ю, пересадки органів, а також через плаценту від вагітної до плода.

Основу профілактики токсоплазмозу складають заходи, які спрямовані на обмеження поширення збудника в навколишньому середовищі і для профілактики індивідуального інфікування. Це контроль за популяцією безпритульних тварин і виключення із раціону домашніх котів сирого м’яса і субпродуктів. Вагітним не рекомендується вживати недостатньо термічно оброблені м’ясо, яйця, немиті фрукти, некип’ячене молоко. Слід постійно мити руки після роботи на городі, після контакту з кішками. Для дітей значну небезпеку становить пісок на дитячих майданчиках, тому після повернення додому слід ретельно вимити руки.

Орнітоз – це зоонозне інфекційне захворювання, яке передається від птахів. Найбільш схильними до цього захворювання родинами птахів є голуби і папуги. Основним механізмом зараження є повітряно-крапельний, при якому в дихальні шляхи разом з повітрям або мікрочастинками пилу потрапляє і збудник, проте не виключений і оральний спосіб передачі, що має на увазі порушення елементарної гігієни, при якому збудник потрапляє в організм через забруднені руки або товари. Найбільш часто орнітоз протікає в грипоподібній формі.

Відрізнити хвору птицю можна за зовнішніми ознаками. Вона малорухливі, сидить нахохлившись, з опущеними крилами і головою, не реагуючи на різні подразники (рух транспорту, людей, тварин). З носових отворів виділяється слиз, очі закислі, пір'я тьмяні. У посліді, пір'ї таких птахів міститься збудник хвороби, який забруднює навколишнє середовище (повітря і навколишні предмети).

Орнітоз можна легко попередити, дотримуючись елементарних правил обережності при догляді за домашніми і декоративними улюбленцями. Помітивши зміни в поведінці птахів, а тим паче в стані особистого здоров'я, необхідно відразу звертатися до лікувального закладу за медичною допомогою. Хворі підлягають госпіталізації в інфекційне відділення, а особи, які контактують з ними, але не хворі, перебувають під медичним наглядом протягом 2-х тижнів.

Сказ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, за якого уражається центральна нервова система, супроводжується паралічами і завжди закінчується - смертю.

Людина заражається під час укусу, або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини. Інкубаційний період від 7 днів до 1 року і навіть більше. Поширюють сказ у природі – лисиці, вовки, єнотовидні, бродячі собаки та інші теплокровні тварини.

Сказ у собак. Хвора тварина стає пригніченою лежить, втрачає апетит, до води байдужа – гідрофобії немає. Наприкінці другого дня виникає неспокій, собака намагається сховатися в куток (під ліжко в будку), хапає ротом повітря, може розгризати свою загоєну рану, ковтає неїстівні предмети. Період збудження триває 3-4 дні, гине - на 6-8 день хвороби. Це класична картина.

У кішки сказ має значно гостріший перебіг. Перші ознаки: наростаючий неспокій, збудження, хриплий голос, переляканий погляд, агресивна, нападає, уникає господарів.

Основним зі шляхів контролю сказу є профілактика. Проте заходи профілактики і боротьби мають відбуватися комплексно, та спрямовані на впорядкування утримання свійських тварин, перш за все собак і котів, своєчасну вакцинацію, відловлювання безпритульних тварин з подальшою вакцинацією та стерилізацією, регуляцію чисельності популяції диких м’ясоїдних тварин у природніх умовах.

Гельмінти (глисти) – небезпечні для здоров’я тварин та людей паразити, що можуть проникати в різні органи та тканини. Найчастіше живуть у кишечнику, але можуть вражати також кровоносну систему, печінку, мозок та проникати в інші частини тіла. Питання про лікування та профілактику зараження гельмінтами надзвичайно важливе не лише для здоров’я котів та собак, а й попередження розвитку багатьох хвороб у людей.

  • Для собак та котів дегельмінтизація проводиться кожний квартал, тобто 4 рази на рік.

  • Для цуценят та кошенят обробку можна починати проводити з 2 тижнів життя, виключно препаратами, які дозволені в їхньому віці! До 6-місячного віку. проводяться обробки кожен місяць.

Блохи – кровоссальні ектопаразити, що живуть на поверхні тіла тварини, є переносниками різних захворювань тварин і людини. Вони є проміжними господарями огіркового ціп'яка (гельмінта дуже поширеного серед кішок). Викликають атопічний дерматит, свербіж, висип, випадіння та тьмяність шерсті у тварин.

Профілактикою є застосування антипаразитарних препаратів для тварин кожного місяця або кожний квартал (згідно інструкції до препарату) та обробка приміщень.

Рекомендації власникам тварин

періодично проходьте профілактичні огляди;

регулярно приводьте на профілактичні огляди до ветеринара свого улюбленця та вакцинуйте свою домашню тварину;

після контакту з домашніми тваринами та після прибирання за ними ретельно мийте руки з милом під проточною водою;

уникайте укусів і подряпин, якщо ж ви все-таки отримали пошкодження від тваринки, негайно продезінфікуйте рану;

не дозволяйте вашим домашнім улюбленцям облизувати ваші порізи чи рани;

не торкайтеся фекалій тварин та не прибирайте за твариною голіруч;

не контактуйте із хворими тваринами.

Якщо вас вкусила чи пошкрябала домашня тваринка без ознак хвороби, запам’ятайте:

швидко та ретельно промийте уражене місце великою кількістю води з милом;

дезінфікуйте рану за допомогою антисептичного засобу на основі спирту чи йоду. Не використовуйте перекис водню для дезінфекції.

Якщо тварина виглядала не так, як завжди, виявляла ознаки хвороби чи була хворою, після оброблення рани варто звернутися до лікаря.

 

Миргородське районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби в

Полтавській області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора