ОПІСТОРХОЗ – НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА ЛЮДЕЙ
ОПІСТОРХОЗ – НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА ЛЮДЕЙ
Опісторхоз – це хвороба , спільна для тварин і людей. Захворювання спричинюється трематодами. Паразити локалізуються в жовчних ходах печінки, жовчному міхурі та протоках підшлункової залози людей, рідше – котів, собак та хутрових звірів. Збудник - ланцетоподібні паразитичні черви дрібних розмірів.
М’ясоїдні тварини й людина заражаються у випадку вживання сирої або слабомороженої, малосольної, а в окремих випадках і в’яленої інвазованої риби. Статевої зрілості паразити в печінці дефінітивних хазяїв досягають через 3-4 тижні. Тривалість їх життя в організмі м’ясоїдних тварин - до 8 років, у людини - до 40 років. Опісторхоз поширений осередково. Масове поширення хвороби спостерігається в басейнах річок, де яйця гельмінтів заковтуються прісноводними молюсками, в нашій місцевості це райони річок Хорол, Сула та Псьол.
Основним джерелом інвазії вважають людину, хоча коти й собаки також відіграють певну роль у поширенні збудників опісторхозу. Хвороба поширюється через фекалії людей і тварин, які потрапляють у водойми незнезараженими, де живуть прісноводні молюски.
На організм уражених тварин гельмінти чинять алерготоксичну дію, однією з ознак є еозинофілія. Збудники механічно подразнюють слизову оболонку жовчних протоків печінки, що призводить до їх хронічного запалення. Іноді спостерігають пухлиноподібні розростання печінки у вигляді злоякісних новоутворень.
У разі високої інтенсивності інвазії у хворих тварин спостерігаються погіршення апетиту, пригнічення, прогресуюче схуднення, порушення травлення, шерсть тьмяніє. Слизові оболонки жовтяничні. Іноді хворі тварини гинуть. У разі слабкої інвазії клінічні ознаки відсутні.
Зажиттєвий діагноз встановлюють на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак та досліджень фекалій у лабораторії. Допоміжне значення має дослідження поверхневих м’язів, спини та хвоста риби і наявність у них метацеркаріїв.
Для дегельмінтизації тваринам застосовують препарати, що містять празиквантел, фенбендазол та інші.
Велике значення у профілактиці інвазії мають охорона водних ресурсів від забруднення фекаліями, зараженими гельмінтами тварин і людей. Заборона згодовування м’ясоїдним тваринам сирої риби – найважливіший профілактичний захід у боротьбі з цією інвазією. Основою профілактики захворювання на опісторхоз людей має бути викорінення звички мешканців деяких населених пунктів їсти малопросолену ( мариновану) прісноводну рибу. Для вживання в їжу людям жива риба повинна проходити ретельну теплову обробку ( добре просмажена не менше 20 хвилин під кришкою). При засолюванні сирої риби зберігати її в солі не менше 14 днів з подальшим вимочуванням.
Хотілося б нагадати споживачам риби: не купувати її для споживання на стихійних ринках, тому що вона не пройшла ветеринарно-санітарної експертизи, що не гарантує її безпечність.
Миргородське районне управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області.
