Ромоданівська громада

Полтавська область, Миргородський район

 ОПІСТОРХОЗ – НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА  ЛЮДЕЙ

Дата: 20.03.2023 08:17
Кількість переглядів: 133

 ОПІСТОРХОЗ – НЕБЕЗПЕЧНА ХВОРОБА  ЛЮДЕЙ

Опісторхоз – це хвороба , спільна для тварин і людей. Захворювання спричинюється  трематодами. Паразити локалізуються в жовчних ходах печінки, жовчному міхурі та протоках підшлункової залози людей, рідше – котів, собак та  хутрових звірів. Збудник -  ланцетоподібні паразитичні черви дрібних розмірів.

Мясоїдні тварини й людина  заражаються у випадку вживання сирої або слабомороженої, малосольної, а в  окремих випадках і вяленої інвазованої риби. Статевої зрілості паразити в печінці  дефінітивних хазяїв досягають через 3-4 тижні. Тривалість їх життя в організмі мясоїдних тварин - до 8 років, у  людини - до 40 років. Опісторхоз поширений  осередково. Масове поширення хвороби  спостерігається в басейнах річок, де яйця гельмінтів заковтуються прісноводними молюсками,  в нашій місцевості це  райони річок Хорол, Сула та Псьол.

Основним джерелом інвазії вважають людину, хоча коти й  собаки також  відіграють певну роль у поширенні збудників  опісторхозу. Хвороба поширюється через  фекалії людей і тварин, які  потрапляють у водойми  незнезараженими, де живуть  прісноводні молюски.

На організм уражених тварин гельмінти чинять алерготоксичну дію, однією з ознак є еозинофілія. Збудники механічно подразнюють слизову оболонку жовчних протоків печінки, що  призводить до їх  хронічного запалення. Іноді спостерігають  пухлиноподібні  розростання печінки у вигляді злоякісних  новоутворень.

У разі високої  інтенсивності інвазії у хворих тварин  спостерігаються  погіршення апетиту, пригнічення, прогресуюче схуднення, порушення травлення, шерсть тьмяніє. Слизові оболонки жовтяничні. Іноді хворі тварини гинуть. У разі слабкої інвазії клінічні ознаки відсутні.

Зажиттєвий діагноз встановлюють на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак та досліджень фекалій у лабораторії. Допоміжне значення має дослідження поверхневих мязів, спини та хвоста риби і наявність у них метацеркаріїв.

Для дегельмінтизації тваринам застосовують препарати, що містять  празиквантел, фенбендазол та інші.

Велике значення у профілактиці інвазії мають охорона водних ресурсів від забруднення фекаліями, зараженими гельмінтами тварин і людей. Заборона  згодовування м’ясоїдним тваринам сирої риби – найважливіший профілактичний   захід у боротьбі з цією інвазією. Основою профілактики захворювання на опісторхоз людей має бути викорінення звички мешканців  деяких населених пунктів їсти малопросолену ( мариновану) прісноводну рибу. Для вживання в їжу людям жива риба повинна проходити ретельну теплову обробку ( добре просмажена не менше 20 хвилин під кришкою). При засолюванні сирої риби зберігати її в солі не менше 14 днів з подальшим вимочуванням.

Хотілося б нагадати споживачам риби: не купувати її для споживання на  стихійних ринках, тому що вона не пройшла  ветеринарно-санітарної експертизи, що не гарантує її безпечність.

  Миргородське районне управління Головного управління

  Держпродспоживслужби в Полтавській області.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора