Як вберегтися від гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь
Як вберегтися від гострих кишкових інфекцій
та харчових отруєнь
|
|
|
Як правило у літній період частішають випадки виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь, пов'язаних із вживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками гострих кишкових інфекційних захворювань.
Відповідно до оперативних повідомлень з початку 2022 року працівники територіальних органів Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 34 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, внаслідок яких постраждало 302 особи, з них 138 дітей ( 45,7%), у тому числі після введення воєнного стану зареєстровано 27 спалахів,внаслідок яких постраждало 249 осіб, з них 103 дитини ( 41,4%).
За аналогічний період 2021 року працівниками Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 36 спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, внаслідок яких постраждало 427 осіб, з них 319 дітей( 74,7%).
За 6 місяців 2022 року серед розслідуваних спалахів розподіл за місцем виникнення наступний : 5 спалахів зареєстровано у дитячих закладах ( заклади дошкільної освіти -4, школи-1); 6 спалахів – у побуті; 6 спалахів, пов'язані із закладами громадського харчування; по 1-з їдальнею промислового підприємства та установи виконання покарань; у місцях тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб -15 спалахів.
За оперативними даними у поточному році 8 спалахів викликано вірусами ( рота-норавірусами), 1 спалах – шигелами, 5- сальмонелами, 12- іншими бактеріальними збудниками, при 5 спалахах-збудника не встановлено, при 1-хворі не обстежувалися, при 2 дослідження тривають.
Передача збудника інфекції в 2022 році відбувалася: харчовим шляхом -19 спалахів, контактно-побутовим шляхом -9, при 3-фактори та шляхи інфікування не встановлено, забруднена вода стала фактором передачі при 1 спалаху, триває санітарно-епідеміологічне розслідування 2 спалахів.
Гострі кишкові інфекції – це група захворювань, що протікають з ознаками інтоксикації і ураженням шлунково-кишкового тракту та передаються від хворої до здорової людини. До них відносяться дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи А і В, холера, харчові токсикоінфекції, вірусний гепатит А, рота вірусний ентерит, норо вірусна інфекція (діарея мандрівника) та ін. Збудниками кишкових інфекцій є окремі групи патогенних та умовно-патогенних бактерій, віруси. Останні все частіше стають причиною гострих кишкових захворювань, особливо серед дітей. Всю цюгрупузахворювань об’єднує те, щоосновнемісцеперебуванняхвороботворного початку і розвиткухвороби - кишечник людини (читварини). Звідси й загальниймеханізмпередачіінфекції, так званий фекально-оральний, при якомузбудник з кишечника хворого чиносіяінфекціїпотрапляє у зовнішнєсередовище, потім через рот у шлунково-кишковий тракт здоровоїлюдини і викликаєзахворювання. Основна кількість гострих кишкових інфекцій носить спорадичний характер, але при сприятливих умовах може набувати епідемічного характеру, втягуючи в епідпроцес значні маси людей.
Особливо небезпечні епідемії Холери, Черевного тифу, Гепатиту А. В більшості випадків у зовнішньому середовищі збудник хвороб не розмножується. Але в силу багатьох причин деякі різновиди збудників дизентерії та сальмонельозу пристосовуючись до дії несприятливих чинників навколишнього середовища набувши властивості до розмноження та накопичення в харчових продуктах в великих кількостях. Перебіг цих захворювань такий же як при харчових отруєннях. До речі більшість спалахів захворювань про які говорилось на початку статті є спалахи дизентерії зонне та сальмонельозу.
В організм людини хвороботворні мікроорганізми можуть потрапляти з їжею, водою, а також заноситись брудними руками і предметами домашнього вжитку.
Харчовими отруєннями (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи. Серед харчових отруєнь мікробного походження виділяють токсикоінфекції та харчові токсикози. При перших - хворобу викликають мікроорганізми та токсини які накопились в величезних кількостях в продукті. При других - токсини вироблені мікробами, при відсутності в харчовому продукті самого збудника. На відміну від кишкових інфекцій харчові отруєння виникають у людей швидко, тобто мають короткий інкубаційний період, їх перебіг відносно легкий, тривалість перебігу декілька днів, практично одночасне виздоровлення, але в окремих випадках, особливо серед дітей вони приймають дуже важкий характер і можуть закінчитися смертельним результатом.
Харчові отруєння не передаються від однієї людини іншій, тобто вони не є заразними.
Які жознакигострихкишковихзахворювань та харчових отруєнь?
Хвороба проявляється не зразу, а післяінкубаційного (прихованого) періоду. При різнихкишковихінфекціяхвінвідрізняється: короткий при дизентерії - 2-7 днів, при холері - віддекількох годин до п’ятиднів, при харчовихтоксикоінфекціях - декілька годин, при черевномутифі - 7-25 днів, при гепатиті А-від15-50днів. Наприкінціприхованого періоду може з явитисянездужання, слабкість, головнийбіль, відсутністьапетиту. Потімпочинаютьпроявлятисяхарактерніознакизахворювання: нудота, блювання, болі в животі, рідкевипорожнення, інколи з домішкоюслизу і крові, підвищеннятемператури. При гепатиті Анайбільшхарактернимиознаками є жовтяничністьшкіряногопокриву та слизовихоболонок, потемніннясечіі т. д. Успіх боротьби за зниження захворюваності на кишкові інфекції багато в чому залежить від того, наскільки обізнане населення з причинами виникнення та поширення цих захворювань. Підвищення санітарної культури населення - це величезний резерв подальшого зниження захворюваності на гострі кишкові інфекції.
Додержання правил особистоїгігієни, включаючирегулярнемиття рук, - запоруказначногоскороченнязахворюваностікишковимиінфекціями. Руки необхідномити перед їдою, приготуваннямїжі, після кожного відвідання туалету. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно церобити. Спочатку руки слідзмочити водою, потімнамилитиїх і розтерти мило до утвореннягустоїпіни, даліпінузмити. Цю процедуру проробитидвічі-тричі. Слідмити не лишетильні й долонніповерхні кистей, а й міжпальцями. Бруд з-піднігтіввидаляютьщіточкою. Як найретельнішеповинністежити за чистотою рук працівникидошкільнихдитячихзакладів, а такожті, хтомає справу з приготуванням та реалізацієюхарчових продуктів. Нехтування правилами можепризвести до груповогозахворюваннякишковимиінфекціями
Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має виконання санітарних правил приготування й зберігання їжі, бо саме тут криється джерело небезпеки розмноження хвороботворних мікроорганізмі.
Рекомендується не тримати на кухнінічогозайвого. Бажано, щобкухоннімеблібуливкриті пластиком, що легкомиється гарячою водою з милом.Стіни на висоту 1,5 метра
відпідлогинайкращеобкластиплиткоюабопофарбуватиолійноюфарбою - цеполегшитьїхмиття. Для сміттянеобхідномативідро з кришкою. Виноситисміттяслідщодня, а відроретельномити.
Треба матиокремідошки для обробки сирого м’яса та риби, сириховочів, для вареного м’яса тариби,дляхліба.
Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м’ясорубку після миття ошпарити окропом. Зберігають посудунедоступномудлямухмісці.
Ще до того як продуктиопиняться на кухні, треба запобігтиїхзабрудненнюмікроорганізмами, щоспричиняютьгострікишковіінфекції. Продукти, які не підлягаютьтермічнійобробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковуютьокремовід сирого м’яса, риби, напівфабрикатів та зберігають на окремих полицях холодильника.
Овочі, фрукти, ягоди, якібудутьспоживатися в сирому вигляді, слідмити в проточнійводі. Продукти, щошвидкопсуються, зберігають у холодильниках притемпературі в камері не вище +6°С. Існуєпевнийтермінїхзберігання, і необхіднойогосувородотримуватись. Так, м’ясний фарш можнатриматив холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м’яснінапівфабрикати - 36 годин; смаженікотлети - 24 години; вареніковбаси - 48 годин.
Не рекомендуєтьсяготувативлітку в домашніхумовахзаливнім’ясні та рибні страви. А в їдальнях та кафе взагалі заборонено готуватиці страви в літнімісяці.
Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації, яка різко зменшує кількість хвороботворних мікроорганізмів у ньому. Проте розливне молоко ( куплене на базарі) слід обов’язково прокип’ятити. У поширеннігострихкишковихінфекцій не остання роль належить мухам. Треба пам’ятати, що в чистомуприміщенні мухи не затримуються.
Фактором передачікишковихінфекційможе бути вода, забрудненавиділеннями хворого чиносіяінфекції. Найбезпечнішою є вода, щоподаєтьсяцентралізовано водопроводом, боїїпіддаютьочищенню та знезараженню хлором у нешкідливих для людини дозах. Замкнута система водопроводу виключаєзабруднення водихвороботворнимимікроорганізмами.
Великунебезпеку становить вода відкритих водойм: вона може бути забруднена нечистотами, щоскидаються з суден та з каналізаційних труб,абозмиваються з поверхні грунту атмосфернимиопадами. Під час купання у відкритихводоймах (річка, озеро, ставок і т. д.) намагайтеся не ковтати воду.
Криниці у сільських населених пунктах слід розташовувати якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20-30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвіркриниціслідщільнозакриватикришкою і брати з неї воду тількигромадськимвідром.
Миргородське районне управління
ГУ Держпродспоживслужби в
Полтавській області
