Амброзія полинолиста – небезпечний для людини та довкілля бур’ян
Амброзія полинолиста – небезпечний для людини та довкілля бур’ян
По зовнішньому вигляду рослина нагадує полин звичайний. Стебло прямостояче, розгалужене, опушене короткими волосками. Висота стебла й розміри надземних органів сильно варіюють. При густому травостої, на сухих схилах і бідних ґрунтах рослини ледь досягають 10-15 см; на родючих ґрунтах, за достатнього зволоження, і рідкого травостою, окремі рослини досягають 2-2,5 м висоти.
Сходи з’являються наприкінці березня – в травні, цвіте з середини липня до жовтня, плодоносить у вересні – листопаді.
Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості. Невеликі рослини продукують 50-300 насінин, добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тис.насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тис. насінин.
Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом.
Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, луки, пасовища. Часто зустрічається на узбіччях залізниць, шосейних і ґрунтових доріг, по берегах річок і ставків.
Шкодочинність A. artemisiifolia в районах масового поширення винятково велика. Вона складається зі зниження врожайності сільськогосподарських культур, засмічення їх врожаю, погіршення якості кормів, зниження продуктивності пасовищ і негативного впливу наздоров’я людей.
З метою підвищення ефективності боротьби з амброзією полинолистою в області запроваджено «Програму фітосанітарних заходів по ліквідації регульованих шкідливих організмів на території Полтавської області на 2019 – 2023 роки».
Розробником програми виступив Департамент агропромислового розвитку Полтавської ОДА спільно з Головним управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. У рамках програми боротьби з амброзією передбачено проведення на території Полтавщинивпродовж найближчих чотирьох років різних агротехнічних, механічних та хімічних заходів та методів – очищення верхнього шару ґрунту від насіння таких рослин, використання гербіцидів, скошування амброзії, виполювання, перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток тощо.
Як відомо, амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.) – один з найбільш небезпечних в Україні карантинних бур’янів-алергенів. Адже пилок амброзії викликає у людей захворювання - амброзійний поліноз або «сінну пропасницю». У період цвітіння амброзії від цього захворювання страждає величезна кількість населення. У людей втрачається працездатність, опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являється нежить і сльозотеча, чхання, підвищення температури, розвивається астма.
Боротьба з цим бур’яном ускладнюється ще й тим, що агротехнічні та хімічні заходи в агроекосистемах можуть застосовуватися лише в першій половині літа, а сходи бур’яну з’являються до серпня включно.
Що стосується сільськогосподарських угідь, то використовують такі агротехнічні заходи:
– дотримуватись чергування культур у сівозміні;
– проводити основний та передпосівний обробіток ґрунту;– на полях, які звільняються від сільськогосподарських культур наприкінці липня – на початку серпня та відведені під посів ярих культур, використовувати напівпаровий обробіток ґрунту;
– для посіву використовувати ретельно очищений від насіння бур’янів насіннєвий матеріал;
– засмічені амброзією поля на 60 – 80 % необхідно відвести під чистий пар, а якщо немає такої можливості, проводити беззмінний посів озимих зернових впродовж 2 – 3 років з попереднім напівпаровим обробітком ґрунту;
– правильно і вчасно доглядати за чистими і зайнятими парами;
– при транспортуванні і використанні товарного зерна, зерновідходів, засмічених насінням амброзії, суворо дотримуючись карантинних правил;
– в комплекс заходів по догляду за культурами включити післясходове боронування ярих зернових культур та досходове і післясходове боронування просапних сільськогосподарських культур;
– не розміщувати на засмічених полях культури (насінники цукрових буряків, люцерни, суданської трави), що одночасно достигають з амброзією полинолистою;
– не вносити на поля напівперепрілий гній, отриманий при використанні кормів і підстилки, засмічених насінням амброзії полинолистої;
– на залишених полях, що повністю заростають, скошувати рослини амброзії полинолистої до цвітіння, обробляти поля гербіцидами суцільної дії, проводити 3-х разове лущення або дискування (вздовж та впоперек поля) та культивацію.
Основними хімічними методами є:
– необхідність використовувати для боротьби з амброзією полинолистою гербіциди, які внесено до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;
– досягнення високого результату при застосуванні хімічних препаратів можливо у фазі утворення до 2-4-х справжніх листочків амброзії полинолистої. У більш пізніх фазах розвитку амброзія полинолиста здатна дуже швидко нарощувати фазову резистентність до дії гербіцидів. Тому ефективність їх дії істотно знижується.
При обприскуванні у фазу бутонізації амброзії полинолистої норми гербіцидів встановлюються по верхній межі рекомендованої.
Необхідно пам’ятати, що застосування пестицидів і агрохімікатів здійснюється у відповідності до ст. 11 Закону України „Про пестициди і агрохімікати”, санітарних правил транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів (ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві») та інших нормативних актів (Постанова КМУ №746 від 18.09.1995 «Про затвердження Порядку одержання (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами»).
Державний фітосанітарний інспектор
Держпродспоживслужби в Полтавській області Світлана Надтока
