Подорож дітей під час війни: юридичні аспекти та нюанси
Війна внесла значні зміни в життя кожної дитини в Україні, змусивши їх дорослішати швидше, ніж зазвичай. На сьогоднішній день подорож дітей, як по території країни, так і за її межі, часто пов'язана не стільки з відпочинком, скільки з необхідністю збереження їхнього життя та здоров’я. Законодавство України чітко регулює питання пересування дітей як по території країни, так і виїзду за кордон, що є вкрай важливим в умовах нинішньої ситуації.
Відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України, особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Це означає, що діти старше чотирнадцяти років можуть самостійно подорожувати по Україні без необхідності отримувати згоду від батьків чи опікунів. До досягнення цього віку, дитина має право пересуватися лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Це правило спрямоване на забезпечення безпеки дітей, які ще не досягли достатнього віку для самостійного прийняття відповідальних рішень.
Щодо виїзду за межі України, закон також передбачає конкретні вікові обмеження. Дитина, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Це положення дозволяє старшим підліткам самостійно перетинати державний кордон, що може бути важливим у випадках навчання, участі в міжнародних заходах або інших особистих потреб. До досягнення шістнадцяти років, дитина може виїжджати за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Відповідно до «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57, виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування. Для виїзду таких дітей за кордон потрібні документи, що підтверджують особу, такі як паспорт громадянина України або свідоцтво про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України).
Важливим аспектом є те, що рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, звільнених від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів. Це забезпечує додаткову безпеку для супроводжуючої особи та дитини.
Після прибуття дітей за кордон, особи, які їх супроводжують, зобов’язані протягом семи робочих днів звернутися до закордонної дипломатичної установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий консульський облік. Закордонна дипломатична установа України протягом одного робочого дня зобов’язана через Міністерство закордонних справ поінформувати Мінсоцполітики та Нацсоцслужбу про взяття дітей на консульський облік. Це забезпечує належний контроль за перебуванням дітей за кордоном та їхньою безпекою.
Обмеження у здійсненні права на пересування можуть бути встановлені лише законом. Це означає, що будь-які обмеження повинні бути чітко прописані у законодавчих актах. Таким чином, права дітей на пересування захищені законодавством, і будь-які обмеження можуть бути введені лише у відповідності до закону.
Якщо у вас виникають питання правового характеру, пов'язані з подорожами дітей або іншими аспектами, рекомендується звертатися до фахівців сектору «Миргородське бюро правничої допомоги» Миргородського відділу надання безоплатної правничої допомоги за адресою: вул. Гоголя, 165, м. Миргород. Дотримуючись цих правил та рекомендацій, можна забезпечити безпеку та законність подорожей дітей як по Україні, так і за її межами.
