Біла іржа хризантем – небезпечна карантинна хвороба рослин !
Біла іржа хризантем (Puccinia horiana Henn.) – карантинна хвороба, яка на даний час вважається небезпечною хворобою в розсадниках, іноді викликає повну втрату хризантем у теплицях.
Гриб має високий потенціал адаптації та здатності для існування в нових умовах, хвороба швидко поширюється в різні регіони світу.
Основним живителем є хризантема. Особливо уражуються сорти, які культивуються садівниками та широко вирощуються в теплицях. Розповсюдження: Європа (Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Росія та інші); Азія (Китай, Японія, Малайзія); Африка (Туніс, Марокко, ПАР); Північна та Південна Америка (США, Мексика, Аргентина та інші); Австралія і Океанія.
В Україні вперше виявлена біла іржа хризантем в господарстві Біляївського району Одеської області в 2010 р. Були вжиті карантинні заходи і вогнище було знищене.
Хвороба, в основному, уражує листки рослин рідше стебла і квіти. Проявляється у вигляді невеликих блідо-жовтих плям як на верхній, так і на нижній стороні листків має плями від рожево-світло-коричневого до білого забарвлення, діаметром 2-4 мм. З часом плями збільшуються і стають яскраво-жовтими а їх центр- коричневим. Уражені листки часто закручуються донизу. Дуже уражені листки передчасно відмирають, а рослини мають вигляд обпалених.
Збудник поширюється повітрям при перевезенні інфікованих рослин: живців, тепличних або кімнатних хризантем у горщиках, зрізаних квітів.
Місцем резервації збудника можуть бути рослинні рештки, які зберігаються на поверхні ґрунту, одязі, взутті, інвентарю. Інфекція може зберігатися до восьми тижнів. Спори розсіюються також краплинами води. Тому при поливі бажано не допускати потрапляння води на листки. Здорові на вигляд рослини не можуть бути гарантом безпеки, так як дане захворювання може перебувати в прихованій стадії, близько восьми тижнів і лише з настанням сприятливих умов захворювання може проявитися. Переносниками захворювання можуть бути і комахи.
Фітосанітарні заходи включають заборону ввезення ураженого садивного матеріалу, так як симптоми можуть проявитися на суцвіттях при транспортуванні: система контролю включає візуальне обстеження зрізаних квітів та обстеження місць виробництва культури.
Карантинні заходи спрямовані на запобігання проникнення і розповсюдження хвороби – це фітосанітарний огляд, лабораторна експертиза, вилучення і знищення зараженого рослинного матеріалу.
У разі виявлення хвороби в місці виробництва в господарстві запроваджується карантинний режим і проводять заходи щодо локалізації та ліквідації вогнища: забороняють заготівлю та реалізацію живців хризантем, уражені рослини видаляють і спалюють.
З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають знезараження ґрунту і посадкового матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання поливів і вентиляції теплиць, уникнення загущеності рослин. Найбільш надійним способом запобігання поширенню хвороби є вирощування стійких сортів хризантем.
