Яку воду ми п’ємо?
Вода є одним з найважливіших елементів довкілля. Вода для людини має фізіологічне, санітарно-гігієнічне, виробниче та епідеміологічне значення.
Значення води для людини дуже вдало охарактеризував великий А.Екзюпері: «Вода! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати. Тобою насолоджуються не розуміючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя, ти – саме життя! Ти – найбільше багатство».
Але, поряд з цим, питна вода при певних умовах може нести і загрозу для здоров᾽я людини. Ця загроза визначається епідемічною, паразитологічною, радіаційною, токсичною небезпекою та пов’язана з наявністю в питній воді мікроорганізмів, паразитів, радіонуклідів, хімічних речовин, у тому числі, природного походження.
Рівень загрози (ризиків) для здоров’я людини питної води різний і, в першу чергу, залежить від наявності в ній різних біологічних та хімічних складових вразливості різних груп населення.
Питна вода є чинником передачі більше, ніж півсотні інфекційних хвороб, у тому числі таких небезпечних, як холера, черевний тиф, лептоспіроз, гепатит А, а також причиною виникнення специфічного ендемічного захворювання – флюороз та водно-нітратної метгемоглобінемії малюків.
Але крім цього, не треба забувати, що за рахунок питної води, якої людина за день споживає до трьох літрів, організму необхідно забезпечити фізіологічні потреби в мікро- та макроелементах, у тому числі йоді, калії, кальції, магнії, натрії, фторі та інших.
До речі, саме високий вміст фторидів у питній воді є причиною захворювання флюорозом (синдром п'ятнистої емалі), що проявляється пошкодженням зубної емалі у вигляді коричнево-бурого забарвлення зубів.
Також не потрібно забувати про захворювання малюків на водно-нітратну метгемоглобінемію, пов’язану із вживанням води з високим вмістом нітратів та нітритів у питній воді шахтних колодязів. Клінічний перебіг захворювання нагадує отруєння людей чадним газом.
Що робить питну воду небезпечною для здоров’я? У більшості випадків біологічне та хімічне забруднення поверхневих та підземних джерел води. Але на безпечність води (особливо санітарно-токсикологічні показники) впливає і її природний хімічний склад.
У нашому регіоні населення питну воду отримує з сільських водогонів, шахтних і трубчастих колодязів. Останнім часом для питних потреб широко використовується питна вода фасована з торгівельної мережі та з пунктів розливу.
Основним же джерелом питної води для жителів міста та сіл є водогони, які отримують воду з водоносного горизонту Бучакських відкладів, а також водоносного горизонту Харківських відкладів.
У нашій місцевості Бучакський водоносний горизонт використовується частіше, ніж Харківський не в зв’язку з органолептичними вадами води з останнього, а в зв’язку з різною потужністю цих водоносних горизонтів. Перший у 2-5 раз потужніший, тому і використовується ширше.
Чи можна усунути вади питної води, що подають міський та сільські водогони сільським споживачам? Так, можна. На сьогоднішній час існують технології та відповідне обладнання з видалення заліза та фтору з питної води, але вони дуже дорогої вартості, а очисні споруди складні в обслуговуванні.
На сьогоднішній день реально можливим шляхом доведення хімічного складу води міського та сільських водогонів до вимог санітарних правил є змішування води Бучакського водоносного горизонту з водою Харківського родовища. Для цього потрібно на існуючих в водозаборах пробурити додаткову кількість артсвердловин на Харківський водоносний горизонт. Є розуміння влади соціальної важливості виконання цих заходів. Необхідні фінанси та час.
Якщо порівнювати якість води з шахтних колодязів і трубчатих колодязів, то показники безпеки води в останніх набагато кращі, та і вміст нітратів у більшості досліджень у межах норми. Але, не дивлячись на це, після будівництва трубчастого колодязя необхідно проводити його лабораторне обстеження, щоб бути впевненим у якості води.
Слід пам’ятати, що споживання води з лісових джерел, колодязів шахтних та трубчатих, без належного їх лабораторного дослідження несе набагато більшу небезпеку, ніж споживання води з сільських водогонів.
Яким же чином і кому, в першу чергу, треба «захищатись» від води з сільських водогонів?
Найбільш вразливою верствою населення до підвищеного вмісту фтору в воді є діти, вагітні жінки та матері, що годують грудьми. Для них реальним шляхом профілактики флюорозу у дітей є споживання води питної фасованої з пунктів розливу, розташованих на території міста Миргород, та фасованої питної води з торгівельної мережі.
Для дорослої людини з середньостатистичним станом здоров’я найбільш прийнятним варіантом є споживання води із сільських водогонів, враховуючи, що негативний вплив фтору на дорослу людину є незначним.
Виникає питання – яку воду споживати вразливим верствам населення в сільській місцевості, якщо у воді сільських водогонів вміст фтору перевищує норму, а вода з колодязів не відповідає санітарним вимогам по бактеріологічним показникам та вмісту нітратів? Відповідь та ж, що і для жителів міста, з єдиним доповненням у зв’язку з меншою доступність споживачів до фасованої води в сільській місцевості. Якщо у вас або у ваших сусідів є власний трубчатий колодязь (з глибиною 15-25 м), проведіть його лабораторне обстеження, не виключена можливість, що там хороша вода.
І ще одне питання: чи можна в домашніх умовах довести якість води до нормативних вимог? По мікробіологічним та паразитологічним показникам – так, шляхом кип’ятіння. Змінити хімічний склад (прибрати надлишковий фтор, нітрати) неможливо, за виключенням хіба що придбання та монтажу малопотужних установок мембранної фільтрації води, в яких використовується принцип зворотнього осмосу. Ці пристрої коштують дорого, але багато людей уже зрозуміли що лікування хвороб коштує незрівнянно дорожче.
