Ромоданівська громада

Полтавська область, Миргородський район

До уваги

Дата: 02.08.2023 12:53
Кількість переглядів: 112

Західний кукурудзяний жук

Фото без опису                               

Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera) — обмежено поширений в Україні карантинний шкідник на сьогодні вважається одним із найбільш небезпечних шкідників кукурудзи в Європі та  США. Зустрічається переважно в західних областях України, з періодичною появою трохи східніше. Ареал його розповсюдження щороку збільшується. Діабротика є обмеженим поліфагом. Крім кукурудзи, жуки здатні вигризати вміст квітки і паренхіму листків гарбузових (огірки, гарбузи, кабачки, патисони тощо), також, у зарубіжних матеріалах є інформація про можливість живлення пиляками та листками інших злакових рослин, бобових, айстрових культур.

За рік з’являється лише одне покоління західних кукурудзяних жуків.

Шкодять дві стадії розвитку шкідника — личинка та імаго.

Імаго пошкоджують зерно в молочній стиглості на верхівках качанів і «виїдають» паренхіму між жилками листків. При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього падає врожайність.

Не меншу загрозу становлять личинки, бо пошкоджують кореневу систему на ранньому етапі розвитку кукурудзи. Природним бар’єром для діабротики є клімат. Яйця західного кукурудзяного жука не витримують суворих морозів (лише короткочасне охолодження до -10°С, але перебування за такої температури протягом місяця призводить до їх загибелі). За температури -15°С досить одного тижня для того, щоб яйця вимерзли.

Як жуки, так і личинки шкідника можуть переносити збудників грибкових, бактеріальних та вірусних захворювань кукурудзи. Найбільше вони активізуються на тих полях, де відсутня сівозміна.

Методи контролю діабротики.

У першу чергу варто проводити агротехнічні дії, аби контролювати поширення шкідника, такі як:

не вирощувати кукурудзу більше 2 років на одному місці;

хімічний метод – обробка насіння системним інсектицидним протруйником класу неонікотиноїдів.

Жоден із методів, використовуваних для контролю західного кукурудзяного жука, не забезпечує гарантований захист посівам кукурудзи. Тому цілком покладатися тільки на інсектициди або на стійкість вирощуваного гібрида не варто. Але комбінація декількох методів у єдину систему інтегрованого захисту може бути надзвичайно ефективною, та не потребує додаткових витрат.

Вирощування гібридів із потужною, що швидко розвивається кореневою системою, суворе дотримання сівозміни, передпосівна обробка насіння інсектицидними протруйниками – це різні рівні захисту, спрямовані на те, щоб запобігти проблемі, знищити шкідника й зменшити шкоду. Такий комплекс заходів не потребує додаткових витрат і дає змогу уникнути й інших серйозних проблем (дротяників, стеблового кукурудзяного метелика, попелиці, грибних і бактеріальних захворювань).


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора